Ліні Костенко - 85

Ліна Костенко – це душа, совість, сила українського народу! Її поезії, які вже давно розібрані на вислови, багато-багато років злітатимуть з вуст різних поколінь. Можна безкінечно говорити про неймовірну красу віршів Ліни Василівни, але ніколи не обрати улюблений, адже кожен з них -  це океан щирості та любові. Талант Ліни Костенко не можуть оцінити ні премії, ні нагороди - тільки визнання та любов народу мають справжню силу. Тому хочеться побажати Ліні Василівні  міцного здоров’я, довгих років, творчої наснаги, любові та мирного неба над головою! Нехай Бог береже нашу неповторну ЛІНУ.

Шановні колеги, нехай ці влучні слова Ліни Костенко будуть для Вас натхненням, подарунком, поштовхом до роздумів, початком чогось нового і продовженням значного та важливого… Краснікова А.І.

МІЖ ІНШИМ

Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!

КРИЛА

А й правда.
Крилатим грунту не треба.
Землі немає,
То буде небо.
Немає поля,
То буде воля.
Немає пари,
То будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина?
А що ж людина?
Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!
Вони, ті крила,
Не з пуху-пір'я,
А з правди.
Чесності і довір'я.
У кого – з вічного
Поривання.
У кого — з вірності
У коханні.
У кого — з щирості
До роботи.
У кого - з щедрості
На турботи.
У кого — з пісні,
Або з надії,
Або з поезії,
Або з мрії.
Людина - нібито не літає...
А крила має.